Батьки — перші вихователі дитячих душ.

Мета. Ознайомити батьків з правилами виховання дітей. Обговорити праці педагогів про виховання і вирішити ряд педагогічних задач, що стосуються даної теми.

У всі часи (і в наш також) вихователів та вчителів можна було умовно поділити на дві великі групи. Одні вважають, що успіх у вихованні залежить від керівництва дитиною, її підкорення волі дорослого. Інші вбачають основу виховання у доброму відношенні до дітей. І першим, і другим вдалося успішно впоратись з деякими труднощами виховання, але тільки жорстокість або тільки доброта не змогли допомогти в усіх випадках.

І це відбувається тому, що батьки не враховують основних правил виховання. Які ж вони, ці правила?

Правило перше. Ніколи не беріться за виховання у поганому настрої.Виховання дітей — це одне з самих прекрасних занять людини і його, безперечно, повинні супроводжувати хороший настрій, спокій, схильність до спілкування. Щоб переконатись в цьому, ви самі повинні дати відповідь на ряд запитань: де вам краще — в компанії друзів, прихильну до вас, чи в компанії певних суб'єктів, де кожен займається своєю справою? Чи подобається вам, коли на вас кричать, чи ви надаєте перевагу нормальному тону розмови? Звичайно, будь-яка людина на ці питання дасть однозначну відповідь. Але, на жаль, чомусь не всі батьки пам'ятають ці прості істини в щоденному спілкуванні з дітьми.

Правило друге. Ясно визначте, чого ви хочете від дитини (і поясніть їй це], а також дізнайтесь, що вона сама думає з цього приводу.

Діти народжуються «готовими людьми». І якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, сміливими, веселими, сильними, мужніми і т. д. — виховуйте їх такими. При цьому деякі батьки чітко не уявляють собі, чого вони хочуть від дітей; вони лише знають, що в дітях їх дещо «не влаштовує». Головне — переконати дитину в тому, що ваша виховна мета — це і його мета. Але мета може бути досягнута й іншим шляхом, не так, як ви пропонуєте. Діти живуть своїм життям, а не просто життям батьків.

Правило трете. Надавайте дитині самостійність.

Виховуйте, але не контролюйте кожен крок. Люди не люблять, коли хтось нав'язує готові рішення, контролює вчинки. Діти — це ті ж люди, і ніщо людське їм не чуже. Але діти—люди недосвідчені. І хоча вони хочуть, як правило, до всього дійти самі, зробити це вони зможуть лише з допомогою дорослого, але з допомогою тактовною. І це повинна бути лише допомога, а не підміна дій дитини діями дорослого.

Правило четверте. Не підказуйте готового рішення, а показуйте можливі шляхи до нього і час від часу розбирайте з дитиною його правильні й хибні кроки на шляху до мети. При цьому важливе емоційне стимулювання: не тільки позитивний фон, але і негайне реагування на кожне досягнення дитини.

Правило п'яте. Не пропустіть того часу, коли досягнуто перший успіх. Ніколи не чекайте особливого випадку хвалити дитину за кожен вдалий крок. Дуже важливо хвалити не взагалі, а конкретно. Не «ти у мене молодець», а обов'язково